Сервіс Допомагатор — права рука бухгалтера. Відповість на питання про зарплату, відпускні, лікарняні, які задають працівники щодня. Більше не треба витрачати час і нерви, і 100 разів пояснювати одне й те саме. Роздрукуйте готову відповідь або направте його на пошту працівника. У кожній відповіді — посилання на нормативні документи. Працівник читає роз'яснення, а ви економите час і сили.
Варіанти відповіді можуть бути різними. Головних два.
Варіант 1. При розрахунку авансу ми враховуємо фактично відпрацьовані дні у першій половині місяця. У цьому місяці робочих днів у першій половині мало, тому й сума авансу менше. Компанія не зобов’язана платити в аванс однакові суми.
Варіант 2. Ви в першій половині місяця хворіли (були у відпустці). Тому сума авансу зменшилася. Компанія при розрахунку авансу зобов’язана враховувати відпрацьовані дні.
Зарплату не менше мінімальної компанія зобов’язана платити тим працівникам, повністю відпрацювали повну норму робочого часу за місяць. Крім того, не менше мінімалки повинна бути зарплата до вирахування ПДФО і військового збору.
Варіант 1. Вам нарахували більше мінімалки, але після утримання ПДФО і військового збору сума виявилася меншою. Це не порушує трудове законодавство.
Варіант 2. Ваш графік роботи - менше 8 годин на день. Тому зарплата може бути меншою за мінімальну.
Ймовірно, місяць ви відпрацювали неповністю, бо:
- були в оплачуваній відпустці. Відпускні розраховують за середнім заробітком, і їх сума може виявитися меншою ніж виплата з окладу;
- хворіли. Сума допомоги залежить від стажу, а рахують її з розміру середньої зарплати. Тому виплата може виявитися меншою. А спеціальних доплат до окладу в компанії немає;
- були у відпустці за свій рахунок. Такі дні не оплачуються, тому виплата за місяць менша від повного окладу.
Особам, які з поважних причин не мають змоги поставити підпис власноручно, можна виплатити готівку за довіреністю (п. 28 Положення про ведення касових операцій). Попросіть зразок у відділі кадрів. У документі має бути: дата видачі та строк дії; ПІБ довірителя та повіреного, паспортні дані сторін; дії, які повірений уповноважений вчиняти; підпис довірителя та посвідчувальний напис. Така довіреність не потребує нотаріального посвідчення — достатньо засвідчити її у відділі кадрів (ч. 4 ст. 245 Цивільного кодексу України).
Так, у статті 25 Закону про оплату праці сказано: забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю зарплатою. Напишіть заяву з дорученням перераховувати зарплату на картку третьої особи. У заяві вкажіть ПІБ отримувача та реквізити картки (назву банку, код ЄДРПОУ, номер рахунку та картки).
Якщо не отримаєте зарплату у визначені дні, то касир її депонує (пп. 6 п. 3 Положення про ведення касових операцій). Маєте три робочих дні, щоб отримати заробіток. На четвертий день кошти здадуть до банку. Строків виплати депонованої зарплати чинне законодавство не встановлює, тож зможете отримати їх у наступну виплату зарплати.
Ні, інакше ми порушимо терміни виплати заробітної плати. Її виплачують суворо в ті терміни, які прописані в наших внутрішніх документах. Порушувати їх навіть через відпустку не можна. Якщо день виплати зарплати припадає на відпустку, гроші ви отримаєте на вашу банківську карту. Якщо ви отримуєте зарплату з каси, отримаєте її після повернення. Не хвилюйтеся, з нею нічого не станеться.
Так, вам виплачуватимуть не менше ніж дві третини посадового окладу (тарифної ставки) щомісячно. Такий гарантований мінімум передбачає стаття 113 Кодексу законів про працю України. Розмір оплати праці на період простою визначає керівник, тож вас обов’язково повідомлять про конкретний розмір оплати. Зверніть увагу, що заробітна палата за місяць простою може бути меншою за мінімальну.
Так, якщо керівництво не заперечує.
За заявою працівника роботодавець має право надати відпустку з понеділка по п’ятницю, на п’ять робочих днів. Кодекс законів про працю України передбачає поділ відпустки на частини. При цьому хоча б одна з частин відпустки повинна бути не меншою ніж 14 календарних днів.
Однак керівництво має право і відмовити в такій відпустці, якщо вона не передбачена графіком відпусток.
Так. Кодекс законів про працю України передбачає мінімальний термін відпустки 24 календарних дні на рік.
За угодою сторін можливий поділ відпустки на частини. Важливо, щоб одна з них була не меншою ніж 14 календарних днів. Але розділити відпустку можна тільки за згодою сторін. Роботодавець не має права самостійно ухвалювати рішення про поділ щорічної оплачуваної відпустки на частини.
Брати відпустку вигідніше в тому місяці, в якому найбільше робочих днів. Тоді ви отримаєте не тільки відпускні, а ще й частину зарплати. Якщо ж весь місяць ви будете у відпустці, то бухгалтерія виплатить тільки відпускні. А їх сума за місяць зазвичай нижча, ніж зарплата за окладом, оскільки відрізняється порядок розрахунку.
Відпускні бухгалтер рахує із середнього заробітку. Для цього заробіток за останніх 12 календарних місяців роботи ділить на кількість календарних днів у розрахунковому періоді. А зарплату за робочий день визначає з денної ставки, тобто ділить оклад на робочі дні в місяці. Календарних днів у місяці більше, ніж робочих. Тож денний заробіток, як правило, вищий за середньоденний.
Ні, замінити компенсацією можна тільки ту частину відпустки, яка перевищує 24 календарних дні. Виняток — працівник звільняється, тоді він має право отримати компенсацію за всі невідгуляні дні відпустки.
В інших випадках, якщо керівництво погодиться замінити компенсацією всю відпустку, воно порушить трудове законодавство. За це компанії і керівництву загрожують штрафи.
Це можливо тільки за згодою з керівництвом.
Черговість надання оплачуваних відпусток визначається щорічно відповідно до графіка відпусток. Він обов’язковий як для роботодавця, так і для працівника.
Але працівник і керівництво можуть домовитися про новий період відпочинку. Тобто він має влаштовувати і працівника, і роботодавця.
Працівник має право вимагати перенести відпустку на інший період у разі:
- порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки;
- несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки.
Роботодавець повинен перенести на інший період або продовжити відпустку в разі:
- тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;
- виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
- настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
- • збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.
Перенесення щорічної відпустки за ініціативою роботодавця є винятком із загальних правил.
Питання про надання відпустки поза графіком працівник і роботодавець розв’язують за взаємною згодою.
Щорічну відпустку на прохання працівника можна поділити на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше ніж 14 календарних днів (ч. 1 ст. 12 Закону про відпустки).
Закон про відпустки не забороняє на прохання працівника надавати частину щорічної відпустки тільки на вихідні дні за графіком роботи. Формально порушення немає.
Водночас інспектор праці під час перевірки може зауважити, що оскільки дні щорічної відпустки припадають тільки на дні щотижневого безперервного відпочинку, то відбувається заміна частини щорічної відпустки грошовою компенсацією.
Відповідь залежить від того, який варіант ви оберете: продовжити відпочинок чи перенести на інший час.
Якщо захворіли під час щорічної відпустки, на час хвороби її можна продовжити. У цьому випадку перерахунку виплачених сум не буде.
Але ви маєте право перенести не використані через хворобу дні відпустки на інший час (важливо узгодити новий час відпочинку з керівником). Оскільки ви використаєте менше днів відпустки, суми доведеться перерахувати. У будь-якому разі за дні хвороби вам нарахують лікарняні.
За загальним правилом право на першу щорічну відпустку на новому місці роботи виникає у працівника через шість місяців безперервної роботи в організації. Деяким працівникам на їхнє прохання роботодавець зобов’язаний надати відпустку авансом. Це:
- жінки — перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
- інваліди;
- особи віком до вісімнадцяти років;
- чоловіки, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
- особи, звільнені після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
- сумісники — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
- працівники, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
- працівники, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;
- працівники, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
- батьки — вихователі дитячих будинків сімейного типу;
- інші особи у випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
Тож якщо належите до однієї з цих категорій, зможете отримати відпустку, не відпрацювавши й пів року.
Відпустку за другий і наступні роки роботи можете взяти в будь-який час робочого року. Щорічно свій відпочинок працівники планують у графіку відпусток. Вимог щодо того, як часто можна ходити у відпустку, в трудовому законодавстві немає. Працівники відпочивають за графіком.
Кількість відпусток без збереження заробітної плати законодавством не обмежена. Однак встановлена максимальна тривалість відпустки.
Якщо хочете взяти відпустку без збереження заробітної плати за сімейними обставинами, то її тривалість не має перевищувати 15 календарних днів на рік. Щоб її оформити, напишіть відповідну заяву. Роботодавець може й відмовити в такій відпустці.
Тривалість відпустки через воєнний стан — не обмежений. Тож протягом дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надати йому відпустку без збереження заробітної плати у зв’язку з воєнним станом тієї тривалості, про яку просить працівник, але не довше ніж до закінчення воєнного стану. Скористатися відпусткою за свій рахунок на підставі частини 1 статті 26 Закону про відпустки можуть абсолютно всі категорії працівників.
Працівник, який виїхав за межі території України або набув статусу ВПО, має право на відпустку без збереження заробітної плати до 90 календарних днів. Відмовити в її наданні роботодавець не може. Працівник має підтвердити той факт, що він дійсно виїхав за межі території України або набув статусу ВПО.
Можливі два варіанти.
- Колективний договір такої відпустки не передбачає. Час роботи працівників на комп’ютері не обліковують. Тож немає підстав надавати щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці.
- У локальних документах підприємства роботодавець визначає право, тривалість та перелік працівників, яким надають додаткову відпустку за роботу за комп’ютером. Якщо вашу посаду зазначили в переліку, ви можете скористатися відпусткою. Конкретну тривалість додаткової відпустки визначає колективний або трудовий договір. Максимально — 4 календарних дні.
Чіткого списку документів законодавчо не затверджено. Ними можуть слугувати:
- транспортні квитки або рахунки, багажні квитанції, е-квитки, документи про оренду авто, талони на парковку;
- рахунки з готелів або мотелів, документи, що підтверджують бронювання;
- страхові поліси, документи про сплату необхідних платежів, у т.ч. оформлені за правилами відповідної держави тощо.
Так, але з утриманням податків. Інструкція про службові відрядження не передбачає такої компенсації. Витрати на бензин можуть відшкодувати з дозволу керівника. Складіть авансовий звіт, долучіть до нього підтвердні документи, напишіть заяву з проханням компенсувати витрати. З цієї суми бухгалтерія утримає 18% ПДФО та 1,5% військового збору, як з додаткового блага (пп. 164.2.17 Податкового кодексу України).
Якщо працівник працюватиме у службовій поїздці у вихідний день, то йому оплачують роботу в подвійному розмірі середньоденного або денного заробітку, залежно від того, який з показників вищий (ч. 1 ст. 107 Кодексу законів про працю України). Якщо у вихідний день у відрядженні працівник відпочивав, то за цей день отримає лише добові.
Ні, без поважних причин не можна. Службове відрядження, у яке працівника направляють за розпорядженням керівника підприємства для виконання роботи, обумовленої трудовим договором, — не бажання, а обов’язок. Якщо відмовитеся їхати у відрядження без поважних причин, то порушите трудову дисципліну. За це можуть притягти до дисциплінарної відповідальності: догана або звільнення (ст. 147 Кодексу законів про працю України).
Так, на добові можете розраховувати. Працівникові, якого направили у відрядження, компенсують добові, витрати на проїзд та проживання, інші витрати. Якщо під час службової поїздки ви мешкали у родичів, то не зможете підтвердити витрати на проживання. Однак на виплату добових це жодним чином не вплине — достатньо наказу про відрядження.
Так, добові отримаєте в повному розмірі. Добові — витрати на відрядження, які покривають витрати працівника на харчування та фінансування інших власних потреб під час службової поїздки. За відрядження строком на один день або в таку місцевість, звідки маєте змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовують як за повну добу (абз. 3 п. 4 розд. ІІ Інструкції про службові відрядження).
Дні тимчасової непрацездатності не зараховують до періоду відрядження (абз. 3 п. 9 розд. ІІ Інструкції про службові відрядження). Дні хвороби оплачують як період тимчасової непрацездатності згідно з листком непрацездатності. Крім того, відшкодовують:
- витрати на найм житла (якщо хвороба амбулаторна);
- добові за час хвороби, але не більше ніж два місяці (абз. 1 п. 9 розд. ІІ Інструкції про службові відрядження).
Після того як ваш лікуючий лікар сформував медичний висновок про тимчасову непрацездатність, ви маєте повідомити про це свого керівника або відділ кадрів у будь-який доступний спосіб комунікацій (вайбер, телеграм, електронна пошта тощо). Усю необхідну інформацію про ваш е-лікарняний роботодавець зможе побачити у своєму Електронному кабінеті роботодавця на порталі Пенсійного фонду України.
Роботодавець не бачитиме деталей хвороби, лише номер електронного лікарняного та строк його дії.
Ні, роздруковувати е-лікарняний не потрібно.
Також не потрібно більше приносити роботодавцю жодних паперових підтверджень встановлення вам факту тимчасової непрацездатності.
Після того як ваш лікуючий лікар сформував медичний висновок про тимчасову непрацездатність, ви маєте повідомити про це свого керівника або відділ кадрів у будь-який доступний спосіб комунікацій (вайбер, телеграм, електронна пошта тощо). Усю необхідну інформацію про ваш е-лікарняний роботодавець зможе побачити у своєму Електронному кабінеті роботодавця на порталі Пенсійного фонду України.
Лікарняні розраховують за середньоденним заробітком, який коригують на вашу тривалість страхового стажу.
Тож залежно від його тривалості розмір допомоги становитиме:
50% середньої заробітної плати (доходу), якщо страховий стаж до 3 років;
60% середньої заробітної плати (доходу), якщо страховий стаж від 3 до 5 років;
70% середньої заробітної плати (доходу), якщо страховий стаж від 5 до 8 років;
100% середньої заробітної плати (доходу), якщо страховий стаж понад 8 років.
Тож якщо страхового стажу менше восьми років, то і лікарняних отримаєте менше, ніж зарплати.
Лікарняні за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності отримаєте у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.
А вже за дні тимчасової непрацездатності починаючи з шостого дня — у найближчий строк, установлений для виплати заробітної плати, після отримання фінансування від Пенсійного фонду України.
Е-лікарняні готові до оплати через сім днів після їх закриття. Потім бухгалтерія подає до Пенсійного фонду заяву-розрахунок. Протягом трьох робочих днів фонд повинен перерахувати допомогу. Як тільки гроші надійдуть на спецрахунок, бухгалтерія виплатить кошти з найближчою зарплатою.
У такому випадку лікарняні виплатять лише за дні хвороби, коли ви мали вийти на роботу. Якщо ж весь період непрацездатності припав на відпустку за свій рахунок, лікарняних не отримаєте. Ця норма визначена пунктом 6 статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Адже допомога з тимчасової непрацездатності — це матеріальне забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), а заробітна плата в період перебування у такій відпустці не нараховується.
Все залежить від важкості хвороби або травми. Листок непрацездатності видають на весь період тимчасової непрацездатності, до її відновлення або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК).
Водночас є правила оформлення листка непрацездатності, залежно від того, як проходить лікування — амбулаторно чи у стаціонарі.
Тобто лікарняні не обмежуються часом. Є виняток для застрахованих осіб, які працюють на сезонних і тимчасових роботах. Для них максимальна тривалість виплати допомоги з тимчасової непрацездатності — 75 днів за календарний рік.
Розрахунковий період для обчислення лікарняних — останніх 12 календарних місяців трудових відносин (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку. Якщо відпрацювали на підприємстві менше ніж рік — фактично відпрацьовані повні календарні місяці з 1-го по 1-ше число.
Змінювати розрахунковий період не можна.
Краще уникати таких ситуацій. Працівник не може хворим працювати. Крім того, і подвійної оплати за робочі дні та на лікарняному теж не буде! Адже законодавством не передбачено одночасної виплати заробітної плати та допомоги з тимчасової непрацездатності за один і той самий період. Тобто навіть якщо працюватимете, отримаєте лише зарплату.
Аліменти утримують:
- із зарплати, усіх видів премій;
- лікарняних (допомога з тимчасової непрацездатності як за рахунок роботодавця, так і за рахунок ПФУ);
- доходів від підприємницької діяльності.
Не утримують:
- з вихідної допомоги під час звільнення;
- неоподатковуваних сум матеріальної допомоги;
- декретних (допомога з вагітності й пологів, допомога для догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку);
- лікарняних у вигляді допомоги з тимчасової непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років;
- компенсації за невикористану відпустку за один рік (лист Мін’юсту від 28.12.2006 № 19-48-671).
Зазначений перелік доходів, з яких утримують / не утримують аліментів, не вичерпний.
Усі виплати знайдете в Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженому постановою КМУ від 26.02.1993 № 146.
Це залежить від того, які аліменти стягують: добровільні чи примусові (за рішенням суду).
Якщо добровільні, то ви самі приносите до бухгалтерії заяву з проханням відраховувати із заробітку частину коштів на користь іншої особи. Скільки саме — вказуєте самостійно.
Якщо примусові — до бухгалтерії приходить постанова державного (приватного) виконавця про примусову сплату аліментів. Орієнтиром є постанова виконавця.
Але з чистої зарплати працівника загальний розмір відрахувань не може перевищувати:
- 50% — загальний відсоток обмеження, наприклад, якщо утримуєте одну дитину;
- 70% — якщо утримуєте неповнолітніх дітей (ч. 3 ст. 128 Кодексу законів про працю України, ч. 3 ст. 70 Закону № 1404-VIII);
- 100% — за заявою працівника про утримання всієї суми аліментів (ч. 3 ст. 187 Сімейного кодексу України).
Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (18 років). Цей обов’язок встановлено статтею 180 Сімейного кодексу України (СК).
Однак такий обов’язок батьків може бути і подовжений. А саме, якщо повнолітні дочка чи син продовжують навчання та у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років (ст. 199 СК). Але врахуйте, утримання можливе, якщо батьки можуть надавати матеріальну допомогу.
За порушення трудової дисципліни застосовують один із таких заходів: догана або звільнення (ст. 147 Кодексу законів про працю України; КЗпП). Штрафувати за порушення трудової дисципліни, зокрема за запізнення на роботу, роботодавець не має права. Однак якщо будете запізнюватися на роботу — втратите премії. Цей момент визначений у Положенні про преміювання.
Перебування у місцях для куріння в робочий час або залишення території організації де-юре — порушення трудової дисципліни. Тож роботодавець може притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, а далі — звільнити з роботи на підставі систематичного невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього ПВТР (п. 3 ст. 40 КЗпП). Багаторазове залишення території підприємства протягом робочого дня, що сумарно становитиме понад три години, може стати підставою для звільнення за прогул (ч. 4 ст. 40 КЗпП).
Час, витрачений на куріння, може бути неврахований у робочий час, що впливатиме на розмір оплати праці.
Повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які:
- є непрацездатними;
- потребують матеріальної допомоги (ч. 1 ст. 202 Сімейного кодексу).
Тобто є випадки, коли у дітей виникає обов’язок утримувати батьків передпенсійного віку.
Проте, щоб бухгалтер утримав з вас аліменти, знадобиться:
- заява про добровільне перерахування аліментів на користь батьків. Тобто йдеться про аліменти в добровільному порядку;
- рішення суду (виконавця), якщо стягнення відбувається на підставі рішення суду.
Якщо таких документів немає, стягнути аліменти на користь батьків передпенсійного віку неможливо.
Якщо з вами не укладали договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, мають право застосувати лише обмежену матеріальну відповідальність. Тобто стягнути пряму дійсну шкоду, але не більше за розмір середньомісячного заробітку (ст. 132 і 133 Кодексу законів про працю України; КЗпП).
Обмежену матеріальну відповідальність застосовують, якщо доведено:
- пряму дійсну шкоду;
- неправомірні дії чи бездіяльність працівника;
- заподіяння шкоди під час виконання працівником трудових обов’язків;
- вину працівника (ст. 130 КЗпП).
Усі чотири умови мають виконуватися одночасно. Якщо не виконуються, стягнення не буде.
Так, можете. Але лише коли маєте право на додаткову або подовжену відпустку. Річ у тім, що компенсувати грошима можна лише частину відпочинку, яка перевищує 24 календарних дні (к. дн.) на рік (ст. 83 Кодексу законів про працю України; КЗпП). І тільки за умови, що ці 24 дні працівник уже відгуляв. Тобто в межах відпустки звичайної тривалості скористатися компенсацією не можна.
Кількість днів, які можна компенсувати, не обмежена. Гроші замість додаткових днів відпочинку, на які маєте право, вам виплатять за будь-який час.
Працівник як підзвітна особа має додати до авансового звіту платіжний документ, що підтверджує витрачання готівки. Розрахунковий документ потрібен і для підтвердження того, що підзвітна особа витратила готівку на потреби підприємства, а не на особисті.
На вимогу клієнта нотаріус може видати розрахунковий документ довільної форми, що підтверджує факт надання нотаріальних послуг та їх оплату. З цим погоджуються і податківці (ЗІР, категорія 109.03). На практиці нотаріуси видають: довідки про оплату нотаріальних дій, квитанції про прийняття готівки тощо. Однак майте на увазі: розрахунковий документ нотаріуса навіть у довільній формі має містити всі реквізити первинного документа.
Так, але якщо підтвердите їх документально.
Витрати роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд та вакцинацію працівників, спрямованих на профілактику захворювань у період загрози епідемій, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу цих працівників. Це передбачено підпунктом 165.1.19 Податкового кодексу України (ПК). Зазначені витрати повинні бути підтверджені документально (висновок санепідемстанції, наказ по підприємству, договір з медичним закладом, рахунок на оплату послуг, платіжний документ про оплату медогляду тощо).
За відсутності підтвердних документів сума витрат на медогляд та вакцинацію включається до доходів працівників та оподатковується ПДФО. Такий дохід буде вважатися додатковим благом (пп. 164.2.17 ПК).
За мінусом ПДФО і військового збору.
Об’єктом оподаткування фізичної особи — резидента є загальний місячний (річний) оподаткований дохід (пп. 163.1.1 Податкового кодексу; ПК). Податковий агент, у цьому випадку — підприємство, нараховує оподатковуваний дохід, тому зобов’язане утримувати податок із суми такого доходу за рахунок платника. А також доходи, визначені статтею 163 ПК, є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.
Отже, якщо фізична особа надає підприємству в оренду рухоме майно (автомобіль), такий дохід податковий агент включає до складу загального оподаткованого доходу платника податку як інші доходи та оподатковує ПДФО за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%.
Роботодавець зобов’язаний компенсувати (відшкодувати) найманому працівнику витрати на проїзд, а саме:
- у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість (ст. 5-1 Кодексу законів про працю України; КЗпП);
- у зв’язку зі службовими відрядженнями (ст. 121 КЗпП).
За рішенням керівника підприємства працівнику можуть компенсувати вартість проїзду з інших обставин. Тоді така компенсація є додатковим благом найманого працівника відповідно до підпункту 14.1.47 Податкового кодексу України (ПК).
Проїзд працівника до місця роботи та/або з роботи до дому не пов’язаний із виконанням ним трудових функцій та не підпадає під дію КЗпП. І якщо керівник вирішив компенсувати працівнику вартість такого проїзду, суму компенсації оподатковують ПДФО і військовим збором.
Сума компенсації залежить від кількості днів невикористаної відпустки та розміру середньої зарплати.
Середню заробітну плату визначають із сумарного заробітку працівника за останні 12 календарних місяців роботи, що передували місяцю виплати компенсації. Якщо працівник пропрацював на підприємстві менше ніж рік, середню зарплату розраховують з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу по 1-ше число місяця, в якому виплачуєте компенсацію.
Кількість днів щорічної відпустки рахують пропорційно до відпрацьованого часу. Визначити кількість днів невикористаної відпустки, які можна компенсувати, допоможе формула:
К = Тр ÷ (Кдн. – Сдн.) × Квідпр.,
де К — кількість днів щорічної відпустки пропорційно до відпрацьованого часу;
Тр — тривалість відпустки, на яку може претендувати працівник;
Кдн. — кількість календарних днів у поточному робочому році;
Сдн. — кількість святкових і неробочих днів, що припадають на поточний робочий рік до дня звільнення;
Квідпр. — кількість відпрацьованих днів у звітному періоді без врахування святкових і неробочих днів.
Якщо ви вже брали частину відпустки, кількість використаних днів віднімуть від розрахованої кількості днів до компенсації.
Так, надані чи перераховані благодійні внески неприбутковим організаціям включають до податкової знижки.
Алгоритм розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО на суму понесених у звітному році витрат у вигляді коштів або вартості майна, переданих ним у вигляді благодійної допомоги, а також допомоги на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), розраховують так:
1) визначають базу оподаткування: задекларовану річну загальну суму оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшують на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми страхових внесків до Накопичувального фонду. А у випадках, передбачених законом, — обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, та на суму наданої платнику податку ПСП;
2) визначають на підставі підтвердних документів загальну суму витрат, яку дозволяється включити до розрахунку податкової знижки, що складається : – із суми переданої благодійної допомоги, на дату її передачі, — у розмірі не більш як 4% суми загального річного оподатковуваного доходу платника податку, одержаного за наслідками звітного року у вигляді заробітної плати; – суми переданої допомоги на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) — уся сума без обмежень;
3) розраховують суму ПДФО, на яку зменшують податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку: від суми ПДФО, утриманої (сплаченої) із заробітної плати за рік, віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на загальну суму витрат, на ставку податку (18%).
Щоб реалізувати своє право на податкову знижку, подайте до податкової інспекції за місцем реєстрації декларацію про майновий стан і доходи.
Податкову соціальну пільгу (ПСП) застосовують до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата, інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди. Але якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (абз. 1 пп. 169.4.1 Податкового кодексу України).
На 1 січня 2023 року встановлено місячний прожитковий мінімум для працездатної особи 2684,00 грн. Отже, граничний дохід, який дає право на застосування ПСП, становить 3760,00 грн (2684,00 × 1,4). А розмір ПСП у 2023 році дорівнює 1342,00 грн (2684,00 × 50%).
Якщо маєте трьох дітей віком до 18 років, то граничний розмір доходу для застосування ПСП в 2023 році становить 11280 грн (3760 грн × 3). А розмір ПСП становитиме 4026,00 (1342,00 × 3).
Якщо вам довелося працювати в неробочий або святковий день, то роботодавець компенсує втрату вільного часу (ст. 72 Кодексу законів про працю України; КЗпП):
- оплатить роботу у подвійному розмірі;
- надасть інший день відпочинку.
Працівник може отримати лише одну компенсацію: або подвійну оплату, або додатковий день. Ви самі визначаєте, як вам зручніше.
Зверніть увагу, що на час воєнного стану святкові дні, визначені статтею 73 КЗпП, скасовано. Тож роботу в ці дні оплатять як звичайний робочий день
Вичерпний перелік витрат, на які працівник може зменшити свій оподатковуваний дохід, містить пункт 166.3 Податкового кодексу України. Сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами довгострокового страхування життя і пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення входить до таких витрат.
Щоб отримати податкову знижку, подайте за місцем своєї податкової адреси річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. Разом з декларацією необхідно надати копії платіжних документів, які підтверджують витрати на медичні послуги.
Зважте, що в разі сплати страхових внесків за договорами страхування підприємством права на оформлення податкової знижки не буде.
Так — за умови, що оплачували вартість навчання саме ви. Підтвердженням цього буде ваше прізвище та реквізити рахунку у квитанції про оплату.
До податкової знижки включають суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує зарплати (пп. 166.3.3 Податкового кодексу України; ПК). Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 ПК, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. Тож право на податкову знижку виникає саме у того, хто проводить оплату.